Орфографічний словник української мови

візочок

візо́чок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. візочок — -чка, ч. Зменш. до візок 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. візочок — ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3. Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис); Показався малий легкий візочок, тягнений двома палкими кіньми (О. Кобилянська); [Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (С.  Словник української мови у 20 томах
  3. візочок — ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3. Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307); [Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (Вас., III, 1960, 257).  Словник української мови в 11 томах
  4. візочок — Візок, -зка, візочок, -чка м. ум. отъ віз.  Словник української мови Грінченка