Значення в інших словниках
-
візочок —
візо́чок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
візочок —
ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3. Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис); Показався малий легкий візочок, тягнений двома палкими кіньми (О. Кобилянська); [Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (С.
Словник української мови у 20 томах
-
візочок —
ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3. Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307); [Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (Вас., III, 1960, 257).
Словник української мови в 11 томах
-
візочок —
Візок, -зка, візочок, -чка м. ум. отъ віз.
Словник української мови Грінченка