візочок
ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3.
Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307);
[Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (Вас., III, 1960, 257).
Словник української мови (СУМ-11)ВІЗО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до візо́к 1, 3.
Готова дуга й удила, не достає тільки візочка та кобили (Номис, 1864, № 14307);
[Панас:] Дитина сидить у візочку, а він на моріжку (Вас., III, 1960, 257).
Словник української мови (СУМ-11)