Значення в інших словниках
-
віковічний —
Вічний, споконвічний, БЕЗСМЕРТНИЙ, ВІКОВИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
віковічний —
[в’іков’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
віковічний —
-а, -е. Який живе, існує протягом багатьох віків. || Який триває віками. || Який існуватиме, триватиме завжди, вічно. || Який існує споконвіку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віковічний —
Вічний, відвічний, одвічний, споконвічний, повсякчасний, див. первозданний, передвічний
Словник чужослів Павло Штепа
-
віковічний —
ВІКОВІ́ЧНИЙ, а, е. Який живе, існує протягом багатьох віків, вічно. З півмилі од замка, серед густої зарості, на долині ріс на самоті віковічний дуб (О.
Словник української мови у 20 томах
-
віковічний —
див. вічний; стародавній
Словник синонімів Вусика
-
віковічний —
ві́чний (вікові́чний) спо́кій. 1. Смерть. І терпеливо душа старої, пориваючись до Бога, не просила чуда, не думала про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай Він пошле їм просте селянське щастя...
Фразеологічний словник української мови
-
віковічний —
ВІ́ЧНИЙ (який не має початку й кінця), ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, БЕЗВІ́ЧНИЙ рідше. Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії і розкладу матерії (Ю. Яновський); В передвічнім вирі атоми..
Словник синонімів української мови
-
віковічний —
Вікові́чний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
віковічний —
ВІКОВІ́ЧНИЙ, а, е. Який живе, існує протягом багатьох віків. З півмилі од замка, серед густої зарості, на долині ріс на самоті віковічний дуб (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
віковічний —
Віковічний, -а, -е Вѣчный, вѣка существующій, вѣковѣчный. Здійміть свої верхи, ворота віковічні, порозчиняйтеся: увійде в вас царь слави. К. Псал. 55.
Словник української мови Грінченка