Орфографічний словник української мови

віковічнити

вікові́чнити

дієслово недоконаного виду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віковічнити — -ню, -ниш, недок., перех., діал. Увічнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віковічнити — ВІКОВІ́ЧНИТИ, ню, ниш, недок., кого, що. Увічнювати. І не взяв [Єгова] багачів-дукачів, Що всю землю плюндрують, Людським злотом і потом собі Домовини мурують.  Словник української мови у 20 томах
  3. віковічнити — ВІКОВІ́ЧНИТИ, ню, ниш, недок., перех., діал. Увічнювати.  Словник української мови в 11 томах