віковічно —
Присл. до віковічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віковічно —
Повсякчас, завжди, назавжди
Словник чужослів Павло Штепа
віковічно —
ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до вікові́чний. В солодких пахощах землі, в радісних співах птах та кузьок, в шовковій блакиті неба, всюди-всюди; в тонких струмках вітру, в білих легкограційних хмарах віковічно переливається і живе вона [краса] (М.
Словник української мови у 20 томах
віковічно —
ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до вікові́чний. Хміліє мед у вуликах сухих. Бджола бринить, як промінь, віковічно, І плід — мов серце яблунь молодих, У груди саду гупає ритмічно (Мал., Листи.., 1961, 55).
Словник української мови в 11 томах