віковічно
ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до вікові́чний.
Хміліє мед у вуликах сухих. Бджола бринить, як промінь, віковічно, І плід — мов серце яблунь молодих, У груди саду гупає ритмічно (Мал., Листи.., 1961, 55).
Словник української мови (СУМ-11)ВІКОВІ́ЧНО. Присл. до вікові́чний.
Хміліє мед у вуликах сухих. Бджола бринить, як промінь, віковічно, І плід — мов серце яблунь молодих, У груди саду гупає ритмічно (Мал., Листи.., 1961, 55).
Словник української мови (СУМ-11)