вінчаний

ві́нчаний

дієприкметник

Значення в інших словниках

1. вінчаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вінчати 1), 2), 4), 5). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. вінчаний — ВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до вінча́ти 1, 2, 4–6. [Сінон:] Понад Стіксом каламутним, понад Летою важкою Ходять лаврами вінчані тіні (Леся Українка); Вінчані мережаними карнизами колони .. вражали око (Л.  Словник української мови у 20 томах
3. вінчаний — Ві́нча́ний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вінчаний — ВІ́НЧАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вінча́ти 1, 2, 4, 5. Вінчані мережаними карнизами колони.. вражали око (Юхвід, Оля, 1959, 222); [Сінон:] Понад Стіксом каламутним, понад Летою важкою Ходять лаврами вінчані тіні (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах