Значення в інших словниках
-
вісцин —
-у, ч. Клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми в деяких рослин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вісцин —
ВІСЦИ́Н, у, ч. Клейка речовина на ягодах і корі омели. Омела біла містить клейку смолисту речовину вісцин (з наук. літ.); Вісцин відзначається клейкістю та здатністю витягуватися в тонкі міцні нитки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
вісцин —
вісци́н (від лат. viscum – клей із ягід омели) клейка речовина, продукт перетворення клітинних стінок і цитоплазми в деяких рослин.
Словник іншомовних слів Мельничука