Орфографічний словник української мови

віхолити

ві́холити

дієслово недоконаного виду

безос., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. віхолити — -ить, недок., рідко. 1》 Піднімаючи сніг угору, крутити ним. || безос. Мете, крутить снігом. 2》 Розвіватися, майоріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. віхолити — ВІ́ХОЛИТИ, ить, недок., рідко. 1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Ю. Збанацький); // безос. Мете, крутить снігом. Несамовито віхолило під вікнами.  Словник української мови у 20 томах
  3. віхолити — ВІ́ХОЛИТИ, ить, недок., рідко. 1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Збан., Єдина, 1959, 72); // безос. Мете, крутить снігом. Надворі віхолить. 2. Розвіватися, майоріти.  Словник української мови в 11 томах