Великий тлумачний словник сучасної мови

віхолити

ві́холити

-ить, недок., рідко.

1》 Піднімаючи сніг угору, крутити ним.

|| безос. Мете, крутить снігом.

2》 Розвіватися, майоріти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. віхолити — ві́холити дієслово недоконаного виду безос., рідко  Орфографічний словник української мови
  2. віхолити — ВІ́ХОЛИТИ, ить, недок., рідко. 1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Ю. Збанацький); // безос. Мете, крутить снігом. Несамовито віхолило під вікнами.  Словник української мови у 20 томах
  3. віхолити — ВІ́ХОЛИТИ, ить, недок., рідко. 1. Піднімаючи сніг угору, крутити ним. Різучий вітер крутив і віхолив по дорозі, жбурляв колючим снігом за шию (Збан., Єдина, 1959, 72); // безос. Мете, крутить снігом. Надворі віхолить. 2. Розвіватися, майоріти.  Словник української мови в 11 томах