Значення в інших словниках
-
галечник —
-а, ч. Пухка осадочна гірська порода, яка складається перев. з гальки з домішками гравію та піску, іноді – глини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
галечник —
ГА́ЛЕЧНИК, у, ч., геол. Пухка осадова гірська порода, яка складається з гальки, гравію та піску і використовується в будівництві. За петрографічним складом галечнику можна встановити напрям знесення уламкового матеріалу (з наук. літ.); Галечник і гравій є невологомісткими породами (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах