гаркання

га́ркання

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. гаркання — -я, с., розм. Дія за знач. гаркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гаркання — ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією. Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (І.  Словник української мови у 20 томах
3. гаркання — ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією. Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (Фр., VIII, 1952, 24).  Словник української мови в 11 томах