гаркання

ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією.

Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (Фр., VIII, 1952, 24).

Значення в інших словниках

1. гаркання — га́ркання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гаркання — -я, с., розм. Дія за знач. гаркати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гаркання — ГА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. га́ркати і звуки, утворювані цією дією. Чути було уриване гаркання котрої-небудь із собак (І.  Словник української мови у 20 томах