Значення в інших словниках
-
гармоніка —
-и, ж. 1》 Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. Губна гармоніка — духовий язичковий музичний інструмент.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гармоніка —
1. Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, де джерелом звуку виступають металеві язички, прикріплені одним кінцем до спеціальних пластинок, з’єднаних з міхом клапанами, які відкриваються натисканням на кнопки або клавіші (у акордеона)...
Словник-довідник музичних термінів
-
гармоніка —
ГАРМО́НІКА¹, и, ж., розм. Те саме, що гармо́нія². [Пашка:] А як заграє на гармоніку, то аж душу тягне (М. Старицький); Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання, скигління гармоніки (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
гармоніка —
гармо́ніка (від грец. αρμονικός – співзвучний, стрункий) загальна назва деяких музичних інструментів (гармонії, акордеона тощо).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гармоніка —
II. ГАРМО́НІЯ (музичний інструмент), ГАРМО́НІКА, ГАРМО́НЬ розм. рідко; ДВОРЯ́ДКА (з двома рядами клавіш). Коли зовсім смеркло, на вулиці розкотисто заграла гармонія (О. Копиленко); Він нам пісеньку нехитру Грав на гармоніці (Л.
Словник синонімів української мови
-
гармоніка —
ГАРМО́НІКА, и, ж., розм. Те саме, що гармо́нія². [Пашка:] А як заграє на гармоніку, то аж душу тягне (Стар., Вибр., 1959, 156); Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів, безтямне реготання, скигління гармоніки (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 28).
Словник української мови в 11 томах