гезенк

гезе́нк

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. гезенк — -а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гезенк — ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка без прямого виходу на поверхню; сліпий стовбур. Він [Старк] лазив по найнебезпечніших місцях, і за місяць не було такого гезенку в районі, який би не пропустив у шахтне поле його здорове молоде тіло (М.  Словник української мови у 20 томах
3. гезенк — гезе́нк (нім. Gesenk) підземна гірнича виробка, в якій немає безпосереднього виходу на поверхню; служить для підіймання й спускання вантажів, для вентиляції тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гезенк — ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур. По вузенькому гезенку, човгаючи плечима по мокрих стінах, Вершинін піднявся на найвищий поверх (Гур., Життя.., 1954, 382).  Словник української мови в 11 томах