гезенк

гезе́нк

(нім. Gesenk)

підземна гірнича виробка, в якій немає безпосереднього виходу на поверхню; служить для підіймання й спускання вантажів, для вентиляції тощо.

Значення в інших словниках

1. гезенк — гезе́нк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гезенк — -а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гезенк — ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка без прямого виходу на поверхню; сліпий стовбур. Він [Старк] лазив по найнебезпечніших місцях, і за місяць не було такого гезенку в районі, який би не пропустив у шахтне поле його здорове молоде тіло (М.  Словник української мови у 20 томах
4. гезенк — ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур. По вузенькому гезенку, човгаючи плечима по мокрих стінах, Вершинін піднявся на найвищий поверх (Гур., Життя.., 1954, 382).  Словник української мови в 11 томах