Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гезенк —
гезе́нк іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гезенк —
ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка без прямого виходу на поверхню; сліпий стовбур. Він [Старк] лазив по найнебезпечніших місцях, і за місяць не було такого гезенку в районі, який би не пропустив у шахтне поле його здорове молоде тіло (М.
Словник української мови у 20 томах
гезенк —
гезе́нк (нім. Gesenk) підземна гірнича виробка, в якій немає безпосереднього виходу на поверхню; служить для підіймання й спускання вантажів, для вентиляції тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
гезенк —
ГЕЗЕ́НК, а, ч. Гірнича вертикальна виробка; сліпий стовбур. По вузенькому гезенку, човгаючи плечима по мокрих стінах, Вершинін піднявся на найвищий поверх (Гур., Життя.., 1954, 382).
Словник української мови в 11 томах