Значення в інших словниках
-
глузливий —
Глумливий, насмішкуватий, посмішливий; (тонко) іронічний.
Словник синонімів Караванського
-
глузливий —
-а, -е. Який виражає глузування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глузливий —
ГЛУЗЛИ́ВИЙ, а, е. Який виражає глузування. Семен мовчав. Глузливий вираз, скрививши йому обличчя, застиг в тверде щось, жорстоке (М. Коцюбинський); Глузливий сміх козацький дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
глузливий —
НАСМІ́ШКУВАТИЙ (який любить насміхатися), ГЛУЗЛИ́ВИЙ, СМІШКУВА́ТИЙ розм.; ІРОНІ́ЧНИЙ (схильний до іронії); ГЛУМЛИ́ВИЙ (який глумиться з кого-, чого-небудь); ЄХИ́ДНИЙ (схильний до злісної, в'їдливої іронії). Маруся..
Словник синонімів української мови
-
глузливий —
Глузли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
глузливий —
ГЛУЗЛИ́ВИЙ, а, е. Який виражає глузування. Семен мовчав. Глузливий вираз, скрививши йому обличчя, застиг в тверде щось, жорстоке (Коцюб., II, 1955, 378); Глузливий сміх козацький дзвінким ляпасом хльоснув Яремі в обличчя (Кач., II, 1958, 413).
Словник української мови в 11 томах
-
глузливий —
Глузливий, -а, -е Насмѣшливый. Вона в мене добра й вірна жінка, тілько дуже жвава, жартлива й глузлива. Котл. МЧ. 471.
Словник української мови Грінченка