Значення в інших словниках
-
глянсуватий —
-а, -е. Який має легкий глянс; блискучий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глянсуватий —
ГЛЯНСУВА́ТИЙ, а, е. Який має легкий глянс; блискучий. Надвечір напали на глянсуватий слід полозків (М. Стельмах); Червоні відблиски від горна падали на його спітніле, аж блискуче обличчя. Тугі опуклі м'язи ритмічно надималися під глянсуватою темною шкірою рук (В. Владко).
Словник української мови у 20 томах
-
глянсуватий —
БЛИСКУ́ЧИЙ (який має лиск, лисніє), ЛИСКУ́ЧИЙ, ЛИСНЮ́ЧИЙ, ЛИСНІ́ЮЧИЙ (який лисніє); ГЛЯ́НЦЕ́ВИЙ (ГЛЯ́НСОВИЙ), ГЛЯНСО́ВАНИЙ рідше (про начищену, змащену і под.
Словник синонімів української мови
-
глянсуватий —
ГЛЯНСУВА́ТИЙ, а, е. Який має легкий глянс; блискучий. Нормальна насінина льону гладенька, має блискучу, глянсувату поверхню (Техн. культ., 1956, 15); Надвечір напали на глянсуватий слід полозків (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 799).
Словник української мови в 11 томах