гноблячий

гно́блячий

дієприкметник

Значення в інших словниках

1. гноблячий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до гнобити 1). || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гноблячий — ГНО́БЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до гноби́ти 1; // У знач. прикм. Ленін вважав, що, проводячи інтернаціоналістську політику пролетаріату, соціал-демократи гноблячої нації повинні відстоювати свободу відокремлення пригноблених країн (Біогр. Леніна, 1955, 150).  Словник української мови в 11 томах