головань

голова́нь

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. головань — ГОЛОВАНЬ – ГОЛОВЕНЬ Головань, -ня. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою, а також переносно. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю.Збанацький). 2. Те саме, що головень. Головень, -вня.  Літературне слововживання
2. головань — -я, ч. 1》 розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. || перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. 2》 Прісноводна риба родини коропових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Ю. Збанацький); Назустріч Чакові підвівся згорблений головань у дротяних окулярах (В. Нестайко); // перен.  Словник української мови у 20 томах
4. головань — ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю.  Словник синонімів української мови
5. головань — ГОЛОВА́НЬ, я́, ч. 1. розм. Людина або тварина з дуже великою головою; головач. В камеру заглянув одноокий головань, поморщив носа (Збан., Єдина, 1959, 61); // перен. Про рослину з великою квіткою чи плодом на кінці стебла. Гляньте..  Словник української мови в 11 томах
6. головань — Головань, -ня м. 1) Съ большой головой. 2) Рыба: язь.  Словник української мови Грінченка