головань
ГОЛОВА́НЬ розм. (людина або тварина з дуже великою головою), ГОЛОВА́Ч розм., ГОЛОВКО́ розм., ГОЛОВА́ТИЙ розм., ГОЛОВА́СТИЙ розм. В камеру заглянув одноокий головань (Ю. Збанацький); Якийсь москаль сидить: головач, розкошланий, невмиваний (Марко Вовчок); — Та єхида-лисиця, ти кажеш, та буде тебе до смерті годувати, а той головко скоріше з хати вижене (Панас Мирний).
ГО́ЛОВЕНЬ (прісноводна риба родини коропових з великою головою), ГОЛОВА́НЬ, КЛЕНЬ діал. У липневий період добре клює судак, жерех, сазан, лящ, плітка, карась, в'язь, лин, сом, головень (з журналу); Він.. був байдужий до сомів і голованів (П. Автомонов); Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені та швидкі плотиці (І. Франко).
Словник синонімів української мови