головнокомандуючий —
-чого, ч. Те саме, що головнокомандувач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
головнокомандуючий —
ГОЛОВНОКОМА́НДУЮЧИЙ, чого, ч. Те саме, що головнокома́ндувач. Кожний рід військ має свого начальника, а понад тими поодинокими начальниками стоїть головнокомандуючий (С. Тудор); [Олександр:] Англійці наполягають, щоб головнокомандуючим було призначено Кутузова (П. Кочура).
Словник української мови у 20 томах
головнокомандуючий —
ГОЛОВНОКОМА́НДУЮЧИЙ, чого, ч. Особа, що очолює збройні сили держави, окремі види або частину збройних сил на певному напрямі воєнних дій. [Олександр:] Англійці наполягають, щоб головнокомандуючим було призначено Кутузова (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах