головнокомандуючий
ГОЛОВНОКОМА́НДУЮЧИЙ, чого, ч.
Те саме, що головнокома́ндувач.
Кожний рід військ має свого начальника, а понад тими поодинокими начальниками стоїть головнокомандуючий (С. Тудор);
[Олександр:] Англійці наполягають, щоб головнокомандуючим було призначено Кутузова (П. Кочура).
Словник української мови (СУМ-20)