голубар —
-я, ч. Той, хто розводить, тримає голубів. || Фахівець із голубівництва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
голубар —
ГОЛУБА́Р, я́, ч. Те саме, що голубівни́к. Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Смолич).
Словник української мови у 20 томах
голубар —
ГОЛУБІВНИ́К (той, хто розводить голубів), ГОЛУБА́Р, ГОЛУБ'Я́ТНИК рідше. Багато відомостей про повадки й життя птахів передали Петрові Федоровичу батько й дід, теж пристрасні голубівники (з газети); Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю.
Словник синонімів української мови
голубар —
ГОЛУБА́Р, я́, ч. Те саме, що голубово́д. Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Смолич, Світанок.., 1953, 12).
Словник української мови в 11 томах