Великий тлумачний словник сучасної мови

голубар

голуба́р

-я, ч.

Той, хто розводить, тримає голубів.

|| Фахівець із голубівництва.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. голубар — голуба́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. голубар — ГОЛУБА́Р, я́, ч. Те саме, що голубівни́к. Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  3. голубар — ГОЛУБІВНИ́К (той, хто розводить голубів), ГОЛУБА́Р, ГОЛУБ'Я́ТНИК рідше. Багато відомостей про повадки й життя птахів передали Петрові Федоровичу батько й дід, теж пристрасні голубівники (з газети); Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. голубар — ГОЛУБА́Р, я́, ч. Те саме, що голубово́д. Був з Сашка найперший голубар поміж усіма голубарями (Смолич, Світанок.., 1953, 12).  Словник української мови в 11 томах