Значення в інших словниках
-
горластий —
ГОРЛАСТИЙ – ГОРЛАТИЙ Горластий, розм. Який має гучний голос; крикливий. По дворах співали горласті півні (І.Цюпа); Горласті перекупки з базарів.. мотали без упину язиками (Ю.Яновський). Горлатий, розм. 1. Те саме, що горластий.
Літературне слововживання
-
горластий —
-а, -е, розм. Який має гучний голос. || Який любить голосно поговорити, посперечатися на повний голос; крикливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
горластий —
ГОРЛА́СТИЙ, а, е, розм. Який має гучний голос. Його очі знай бігали то поза вікном, де горластий півень несамовито голосив на увесь двір, то по хаті... (Панас Мирний); – Вилупляться вони [пташенята], і зозуленя між ними, горласте та люте (А.
Словник української мови у 20 томах
-
горластий —
див. крикливий
Словник синонімів Вусика
-
горластий —
КРИКЛИ́ВИЙ (який часто й багато кричить, схильний до крику), КРИКУ́ЧИЙ розм., РОТА́ТИЙ розм.; ГОРЛА́СТИЙ (ГОРЛА́ТИЙ) розм. (який дуже голосно говорить, кричить); ВЕРЕСКЛИ́ВИЙ (який верещить). Над полем кружляло крикливе гайвороння (І. Цюпа); Софія..
Словник синонімів української мови
-
горластий —
ГОРЛА́СТИЙ, а, е, розм. Який має гучний голос. Його думки далеко були від книжки; його очі знай бігали то поза вікном, де горластий півень несамовито голосив на увесь двір, то по хаті… (Мирний, IV, 1955, 28); — Вилупляться вони [пташенята]...
Словник української мови в 11 томах