горластий
ГОРЛАСТИЙ – ГОРЛАТИЙ
Горластий, розм. Який має гучний голос; крикливий. По дворах співали горласті півні (І.Цюпа); Горласті перекупки з базарів.. мотали без упину язиками (Ю.Яновський).
Горлатий, розм. 1. Те саме, що горластий. Закричав горлатий півень І прогнав мій страх (Л.Глібов); [Гострохвостий:] Оця горлата баба наробить такого крику, що й Євфросина почує (І.Нечуй-Левицький). 2. Широкогорлий (про посуд, отвір тощо): горлатий глечик, горлата пляшка.
Словник-довідник з українського літературного слововживання