горобенятко —
-а, с. Зменш.-пестл. до горобеня 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
горобенятко —
ГОРОБЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до горобеня́. Павлик любив звірят, любив пташок і плакав, навіть зомлівав, коли при нім хто з хлопців розбивав пташині яєчка або скручував голови горобеняткам (С. Черкасенко); * Образно. Розхмаривсь і дід.
Словник української мови у 20 томах
горобенятко —
див. дитина
Словник синонімів Вусика
горобенятко —
ГОРОБЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до горобеня́ 1. *Образно. Розхмаривсь і дід. — О, горобенятка вже встали, — сміявсь їм із далечі беззубо, а вони побачили вже: — Дідусю! (Головко, І, 1957, 211).
Словник української мови в 11 томах