городошник —
-а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
городошник —
ГОРОДО́ШНИК, а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Грають у городки за точними спортивними правилами, обов'язковими для всіх городошників (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
городошник —
ГОРОДО́ШНИК, а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Тут [на березі Дніпра] будуть стадіони з біговою доріжкою.., майданчики для борців, городошників, боксерів (Рад. Укр., 13.IV 1957, 1).
Словник української мови в 11 томах