городошник
ГОРОДО́ШНИК, а, ч.
Той, хто грає в городки (у 1 знач.).
Грають у городки за точними спортивними правилами, обов'язковими для всіх городошників (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ГОРОДО́ШНИК, а, ч.
Той, хто грає в городки (у 1 знач.).
Грають у городки за точними спортивними правилами, обов'язковими для всіх городошників (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)