гранатометник —
-а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, кидає гранати. || Легкоатлет, що кидає гранати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гранатометник —
ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає ручні гранати. Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Л. Смілянський); На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Ю. Збанацький); Партизани .
Словник української мови у 20 томах
гранатометник —
ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч. Той, хто стріляє з гранатомета, метає гранати. На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Збан., Між.. людьми, 1955, 36); Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Сміл.
Словник української мови в 11 томах