гранатометник
ГРАНАТОМЕ́ТНИК, а, ч.
Той, хто стріляє з гранатомета, метає ручні гранати.
Тоді я кидаюсь туди, де кілька хвилин тому проповзли гранатометники (Л. Смілянський);
На заставі виявились протитанкові гармати і влучні гранатометники (Ю. Збанацький);
Партизани .. повели свою групу в сніговий вир .. Гранатометники – Іван Григорович і Костик – закопалися в снігу за косогором, найближче до шляху (Микита Чернявський);
// Легкоатлет, що займається метанням гранат.
Тут тренуються гімнасти, волейбольні і футбольні команди, гранатометники (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)