грубник —
-а, ч. Робітник, що палить у грубах, печах і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грубник —
Опалювач, паляч, палій, див. кочегар
Словник чужослів Павло Штепа
грубник —
ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять..
Словник синонімів української мови
грубник —
ГРУ́БНИК, а, ч. Робітник, що палить у грубах, печах і т. ін. Грубники, годинами не раз пересиджуючи при печах,.. мали повну можливість шпіонувати й доносити своїм товаришам [арештантам] усе, що діється в канцелярії (Фр.
Словник української мови в 11 томах
грубник —
Грубник, -ка м. 1) Истопникъ. Рудч. Ск. ІІ. 84. Лукаш. 37. Служили.... по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = пригрубник? (чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. см. пригрубник.
Словник української мови Грінченка