грубник
ОПА́ЛЮВАЧ (робітник, який палить у грубах, печах і т. ін.), ГРУ́БНИК, ТОПИ́ЛЬНИК рідко, ПІЧКУ́Р діал.; КОЧЕГА́Р, ПАРОВИ́ЧНИК розм. (перев. при парових казанах). У колгоспі організована парниково-теплична бригада, до складу якої входять.. (п'ять) опалювачів (із науково-популярної літератури); Не маючи жодного притулку, служили (бурлаки).. по винницях да ще по лазнях грубниками (П. Куліш); — Перш було чорти і на дривітні колоддя колють, чорти і пічкурами, чорти і за смолою (Г. Квітка-Основ'яненко); (Юнга:) Я скоро буду кочегаром, вже шарував топку (О. Корнійчук); На "Сміливому Звіробої" було тридцять матросів та паровичників (М. Трублаїні).
Словник синонімів української мови