гуртківець

гурткі́вець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. гуртківець — -вця, ч. Член гуртка (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гуртківець — ГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Член гуртка (у 2 знач.). Навіть у літературному гуртку в Лубнах він ніколи не нав’язував своєї думки гуртківцям (Донч., VI, 1957, 132).  Словник української мови в 11 томах