Великий тлумачний словник сучасної мови

гуртківець

гурткі́вець

-вця, ч.

Член гуртка (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гуртківець — гурткі́вець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. гуртківець — ГУРТКІ́ВЕЦЬ, вця, ч. Член гуртка (у 2 знач.). Навіть у літературному гуртку в Лубнах він ніколи не нав’язував своєї думки гуртківцям (Донч., VI, 1957, 132).  Словник української мови в 11 томах