гідно —
присл. Належним чином, як слід; достойно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гідно —
ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Треба, як той казав, дитину гідно охрестити (Б. Лепкий); Гасан якось потемнів і зблід, але тримався гідно і невимушено (З. Тулуб); В. Симоненко просто і гідно ..
Словник української мови у 20 томах
гідно —
Не все те гідне, що бідне. Бідні люди бувають дуже працьовиті, але бувають і дуже ліниві. Хай буде і бідна, аби гідна. Говорять багаті батьки синові, який сватає бідну дівчину.
Приповідки або українсько-народня філософія
гідно —
ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Боротися з рекламістами треба всіма силами, але боротися гідно, добиваючись цілковитого поінформування публіки і з’ясування справи.. (Ленін, 9, 1949, 196); Професія трубокладів — складна й небезпечна.
Словник української мови в 11 томах
гідно —
Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.
Словник української мови Грінченка