гідно
ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно.
Боротися з рекламістами треба всіма силами, але боротися гідно, добиваючись цілковитого поінформування публіки і з’ясування справи.. (Ленін, 9, 1949, 196);
Професія трубокладів — складна й небезпечна. І вони пишаються нею, тримають себе гідно (Ткач, Черг. завдання, 1951, 129);
Два дні готувались люди, щоб гідно зустріти новий рік з партизанами (Шер., В партиз. загонах, 1947, 59).
Словник української мови (СУМ-11)