гідно

Не все те гідне, що бідне.

Бідні люди бувають дуже працьовиті, але бувають і дуже ліниві.

Хай буде і бідна, аби гідна.

Говорять багаті батьки синові, який сватає бідну дівчину.

Значення в інших словниках

1. гідно — гі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. гідно — присл. Належним чином, як слід; достойно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гідно — ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Треба, як той казав, дитину гідно охрестити (Б. Лепкий); Гасан якось потемнів і зблід, але тримався гідно і невимушено (З. Тулуб); В. Симоненко просто і гідно ..  Словник української мови у 20 томах
4. гідно — ГІ́ДНО, присл. Належним чином, як слід; достойно. Боротися з рекламістами треба всіма силами, але боротися гідно, добиваючись цілковитого поінформування публіки і з’ясування справи.. (Ленін, 9, 1949, 196); Професія трубокладів — складна й небезпечна.  Словник української мови в 11 томах
5. гідно — Гідно нар. Достойно, стоитъ. Ти на коні, а я пішки, — не гідно ходити. Чуб. V. 1190.  Словник української мови Грінченка