давильник —
-а, ч. Той, хто вичавлює сік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
давильник —
ДАВИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто видавлює сік з винограду. [Четверта частина хору:] Все те йде в велику кадку [діжку], до давильників під ноги, Свіжі, чисті виногрона топчуть потоптом вони (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В.
Словник української мови у 20 томах
давильник —
ДАВИ́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто видавлює сік. [Четверта частина хору:] Все те йде в велику кадку, до давильників під ноги. Свіжі, чисті виногрона топчуть потоптом вони (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 391).
Словник української мови в 11 томах