Значення в інших словниках
-
демонстративний —
ДЕМОНСТРАТИВНИЙ – ДЕМОНСТРАЦІЙНИЙ Демонстративний. 1. Який здійснюється з метою вираження протесту проти когось, чогось: демонстративна відмова, демонстративна поведінка.
Літературне слововживання
-
демонстративний —
-а, -е. 1》 Який здійснюється з метою демонстрації (у 2 знач.). Демонстративна відмова. || Сповнений демонстрації. 2》 Який супроводиться демонструванням. || Здійснюваний шляхом демонстрації (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
демонстративний —
демонстрати́вний (від лат. demonstrativus – вказуючий, зображуючий) 1. Заснований на демонструванні, наочний. 2. Обманний, удаваний (д. маневр). 3. Визивний (д-а поведінка).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
демонстративний —
НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо), УМИ́СНИЙ (ВМИ́СНИЙ), ЗУМИ́СНИЙ рідше, НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується).
Словник синонімів української мови
-
демонстративний —
Демонстрати́вний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
демонстративний —
ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється з метою демонстрації (у 2 знач.). Демонстративна відмова; // Сповнений демонстрації. [Биков:] Дивіться, як він демонстративно тримає голову. Він весь демонстративний (Довж., І, 1958, 440).
Словник української мови в 11 томах