Орфографічний словник української мови

держачок

держачо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. держачок — -чка, ч. Зменш. до держак 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. держачок — див. держак  Словник синонімів Вусика
  3. держачок — ДЕРЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до держа́к 1. Вона взяла її [лопатку] за самісінький кінчик дерев’яного держачка і щосили вдарила в браму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 65).  Словник української мови в 11 томах
  4. держачок — Держачок, -чка м. ум. отъ держак.  Словник української мови Грінченка