держачок

держачо́к

-чка, ч.

Зменш. до держак 1).

Значення в інших словниках

1. держачок — держачо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. держачок — див. держак  Словник синонімів Вусика
3. держачок — ДЕРЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до держа́к 1. Вона взяла її [лопатку] за самісінький кінчик дерев’яного держачка і щосили вдарила в браму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 65).  Словник української мови в 11 томах
4. держачок — Держачок, -чка м. ум. отъ держак.  Словник української мови Грінченка