держачок

держачо́к

-чка, ч.

Зменш. до держак 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держачок — держачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. держачок — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. держачок — ДЕРЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до держа́к 1. Вона взяла її [лопатку] за самісінький кінчик дерев’яного держачка і щосили вдарила в браму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 65). Словник української мови в 11 томах
  4. держачок — Держачок, -чка м. ум. отъ держак. Словник української мови Грінченка