держачок

держачо́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держачок — -чка, ч. Зменш. до держак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. держачок — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. держачок — ДЕРЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до держа́к 1. Вона взяла її [лопатку] за самісінький кінчик дерев’яного держачка і щосили вдарила в браму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 65). Словник української мови в 11 томах
  4. держачок — Держачок, -чка м. ум. отъ держак. Словник української мови Грінченка