держачок
Держачок, -чка
м. ум. отъ держак.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- держачок — держачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- держачок — -чка, ч. Зменш. до держак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- держачок — див. держак Словник синонімів Вусика
- держачок — ДЕРЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до держа́к 1. Вона взяла її [лопатку] за самісінький кінчик дерев’яного держачка і щосили вдарила в браму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 65). Словник української мови в 11 томах