1. Словник української мови в 11 томах

держачок

ДЕРЖАЧО́К, чка́, ч. Зменш. до держа́к 1.

Вона взяла її [лопатку] за самісінький кінчик дерев’яного держачка і щосили вдарила в браму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. держачок — держачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. держачок — -чка, ч. Зменш. до держак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. держачок — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. держачок — Держачок, -чка м. ум. отъ держак. Словник української мови Грінченка