Значення в інших словниках
-
дзвеніння —
-я, с. Дія за знач. дзвеніти і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дзвеніння —
Дзвені́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
дзвеніння —
ДЗВЕНІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дзвені́ти і звуки, утворювані цією дією. Немає нічого оглушливішого, як дзвеніння розбитого скла в мертвій тиші ночей (Загреб., Європа 45, 1959, 333).
Словник української мови в 11 томах
-
дзвеніння —
Дзвеніння, -ня с. Звукъ (звенящій). Мелодії лилися як сльози, то тихо, тихо, шо разом заливали всю залу й сповняли її дзвенінням гарного рояля. Левиц. Пов. 264.
Словник української мови Грінченка